Полтавська область: знайомство з серцем України
Полтавська область — це регіон у центральній частині України, де лісостепова рівнина поступово переходить у мальовничі пагорби. Тут зосереджена значна частина нафтогазових родовищ країни, працюють потужні машинобудівні заводи й розвинуте сільське господарство. Область має вигідне географічне положення: межує з Черкаською, Кіровоградською, Дніпропетровською, Харківською, Сумською та Чернігівською областями. Через її територію проходять важливі залізничні й автомобільні магістралі, що сполучають Київ із Харковом, Дніпром та Одесою. Це робить край привабливим як для туристів, так і для підприємців, які розглядають нові логістичні маршрути.
Кожен район має свої особливості. Полтавський район — адміністративний центр із розвиненою інфраструктурою, Кременчуцький — індустріальне серце з потужним нафтопереробним заводом і великим автозаводом, Лубенський — історична вотчина родини Бутовичів і центр медової торгівлі, Миргородський — всесвітньо відомий однойменною мінеральною водою та курортом. Туристи часто починають знайомство з областю саме з Полтави — міста, де 1709 року відбулася знаменита Полтавська битва, що змінила хід європейської історії.
Клімат Полтавщини помірно-континентальний, із м’якою зимою та теплим, часто спекотним літом. Середня температура січня коливається від -4 до -7 °C, липня — від +19 до +21 °C. Опадів випадає 450–550 мм на рік, найбільше — у травні та червні. Такі умови сприятливі для вирощування пшениці, кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків і картоплі. Саме тому область часто називають «житницею» України: тут збирають близько 3–4 % зернових від загальнодержавного обсягу.
Адміністративний устрій та ключові міста
Полтавська область поділена на 4 райони, кожен із яких має свої адміністративні центри. Усього на території налічується 16 міст, 21 селище міського типу та понад 1800 сіл. Найбільші за населенням — Полтава (близько 280 тисяч жителів), Кременчук (понад 210 тисяч), Горішні Плавні (понад 50 тисяч) і Лубни (понад 44 тисячі). Така структура свідчить про розвинуту міську мережу та урбанізованість краю: понад 60 % населення живе в містах, що є одним із найвищих показників серед областей України.
| Район | Адміністративний центр | Кількість громад | Площа, км² |
|---|---|---|---|
| Полтавський | Полтава | 20 | 10 800 |
| Кременчуцький | Кременчук | 12 | 6 100 |
| Лубенський | Лубни | 9 | 5 400 |
| Миргородський | Миргород | 14 | 7 200 |
Полтава як обласний центр має давню історію, що сягає XI століття. Архітектурна спадщина міста вражає: тут збереглися Свято-Успенський собор, збудований за проектом архітектора Івана Григоровича-Барського у XVIII столітті, кругла площа з Корпусним парком і краєзнавчий музей, де зберігається одна з найбільших в Україн колекція козацьких старожитностей. Саме з Полтавою пов’язані імена Івана Котляревського, Григорія Сковороди, Миколи Гоголя та Симона Петлюри.
Кременчук — друге за розміром місто області, відоме насамперед завдяки Крюківському вагонобудівному заводу, що випускає вантажні залізничні вагони та платформи для метро. У місті працює один із найбільших нафтопереробних заводів країни «Укртатнафта», а також Кременчуцька ГЕС, що забезпечує електроенергією значну частину регіону. У Кременчуці збереглося багато історичних будівель початку XX століття, зокрема будівля Міської думи та Свято-Миколаївська церква.
Природа, ґрунти та водні ресурси
Рельєф Полтавщини — це переважно хвиляста рівнина, розчленована долинами річок і балками. Найбільша водна артерія — Дніпро, що проходить південними районами. Його притоки — Сула, Псел, Ворскла, Оріль — утворюють густу річкову мережу. Саме на Ворсклі розташована Полтава, що зумовлює мальовничі краєвиди центральної частини міста. Долини річок використовуються для рекреації, рибальства та зрошення сільгоспугідь.
Ґрунтовий покрив переважає чорноземний, що є головним природним багатством краю. Вміст гумусу в ґрунтах сягає 4–5 %, що робить їх одними з найродючіших у Європі. У північно-західних районах поширені сірі лісові ґрунти та опідзолені чорноземи, у долинах річок — лучні та лучно-болотні. Ліси займають близько 9 % території: дубові, грабові, ясеневі, а також штучні насадження сосни та берези. Найбільші лісові масиви зосереджені в Полтавському та Кременчуцькому районах.
На території області створено кілька природоохоронних об’єктів. Найвідвідуваніший — ландшафтний заказник «Більськ» у Котелевському районі, де збереглися залишки давнього скіфського городища, оточеного мальовничими пагорбами та дібровами. Також варто згадати гідрологічний заказник «Сулинський» на однойменному острові, де гніздиться понад 120 видів птахів, зокрема лелека чорний, орлан-білохвіст і чапля сіра. У Миргородському районі діє ботанічний заказник «Келебердянський», де охороняються рідкісні види водно-болотної флори.
Мінеральні ресурси — ще одна важлива складова економіки. На Полтавщині видобувають нафту, природний газ, залізну руду, будівельні піски, глини та крейду. За запасами нафти й газу область посідає одне з перших місць в Україні: тут працюють такі компанії, як «Укрнафта», «Укргазвидобування» та низка приватних видобувних підприємств. Мінеральні води «Миргородська», «Березівська» та «Сорочинська» мають всеукраїнське визнання й експортуються до сусідніх країн.
Економіка та промисловий потенціал
Економіка Полтавської області багатогалузева. Промисловий комплекс формує понад 35 % валового регіонального продукту, сільське господарство — близько 18 %, решта припадає на сферу послуг, торгівлю, транспорт і будівництво. У промисловості провідні позиції посідають машинобудування, металургія, нафтопереробка, хімічна, харчова та легка промисловість. Загалом у реальному секторі працює понад 600 великих і середніх підприємств, що забезпечують роботою близько 180 тисяч осіб.
Кременчук і Горішні Плавні — індустріальне ядро регіону. Тут діють Кременчуцький автомобільний завод (випускає великовантажні автомобілі, автобуси, тролейбуси), Крюківський вагонобудівний завод, металургійний комбінат «Ferrexpo», що видобуває й збагачує залізну руду для експорту. Полтава спеціалізується на приладобудуванні, виробництві медичного обладнання, швейних виробів, продуктів харчування. Тут також працює нафтогазовидобувне управління «Полтаванафтогаз» — одне з найстаріших в Україні.
Сільське господарство — це другий за значимістю сектор. Полтавщина вирощує пшеницю, кукурудзу, соняшник, сою, цукрові буряки, картоплю та овочі. Розвинуте тваринництво: велика рогата худоба, свинарство, птахівництво. За обсягом виробництва зернових область стабільно входить у п’ятірку найбільших в Україні. Аграрний сектор підтримує понад 1 200 фермерських господарств і близько 300 великих сільгосппідприємств, що дає роботу в сільській місцевості.
| Галузь | Частка у ВРП, % | Кількість підприємств | Основні центри |
|---|---|---|---|
| Промисловість | 35 | 620 | Кременчук, Горішні Плавні, Полтава |
| Сільське господарство | 18 | 1 500 | Полтавський, Миргородський, Лубенський райони |
| Транспорт і логістика | 12 | 340 | Полтава, Кременчук |
| Торгівля та послуги | 25 | 4 200 | Всі великі міста |
| Будівництво | 10 | 280 | Полтава, Кременчук, Лубни |
Мале та середнє підприємництво розвивається швидкими темпами. У 2025 році в області діяло понад 25 тисяч ФОПів і 4 800 юридичних осіб. Найпопулярніші сфери: роздрібна торгівля, ресторанний бізнес, IT-послуги, ремонт автотранспорту, агропереробка. Регіональна влада підтримує підприємців через місцеві програми мікрокредитування, безкоштовні бізнес-тренінги та спрощену процедуру отримання дозвільних документів.
Історична спадщина та визначні події
Історія Полтавщини налічує кілька тисячоліть. Археологічні знахідки свідчать, що перші поселення на території сучасної області з’явилися в епоху пізнього палеоліту, приблизно 15–20 тисяч років тому. У скіфські часи тут існували укріплені городища, залишки одного з яких — Більського — вважають найбільшим у Європі. У добу Київської Русі територія входила до складу Переяславського князівства, а пізніше — Гетьманщини. Полтавщина стала колискою козацької культури, зокрема тут народився гетьман Іван Мазепа й діяла полкова система Війська Запорізького.
Переломним моментом в історії краю стала Полтавська битва 27 червня 1709 року, у якій війська Петра I перемогли шведську армію Карла XII та союзних із нею козаків. Ця подія не лише змінила хід Північної війни, а й визначила подальшу долю українського козацтва. Сьогодні на місці битви створено однойменний музей-заповідник із реконструкцією редутів, земляними укріпленнями та монументальним пам’ятником на честь перемоги російського війська.
У XIX столітті Полтавщина стала одним із центрків цукроваріння, тут діяло понад 150 цукрових заводів, що виробляли близько 20 % усього цукру Російської імперії. Також край славився винокурінням, борошномельним виробництвом і тютюновими мануфактурами. У Полтаві жив і працював Іван Котляревський, автор «Енеїди» — першого твору новою українською літературною мовою. У Миргороді народився Микола Гоголь, чия повість «Миргород» уславила місто на весь літературний світ.
Радянський період приніс індустріалізацію: були збудовані Кременчуцький автозавод, нафтопереробний завод, Кременчуцька ГЕС. Під час Другої світової війни область була окупована німецькими військами з 1941 до 1943 року. За роки окупації загинуло понад 130 тисяч мирних жителів, були зруйновані десятки сіл і міст. Після війни відбудова тривала майже два десятиліття, і вже у 1960-х роках область повністю відновила довоєнний промисловий потенціал.
У період незалежності України Полтавщина стала одним із центрків нафтогазовидобутку. Саме тут 1952 року відкрили перше в Україні газове родовище — Дашавське, хоча воно належить до Львівської області. Натомість на Полтавщині починаючи з 1950-х років діяли Шебелинське та Хрестищенське родовища, а згодом — Солохівське, Машівське, Комишнянське. У 1990-х роках область пережила складний період переходу до ринкової економіки, але зберегла промисловий і аграрний потенціал.
Культура, освіта та наука
Культурне життя Полтавщини зосереджене переважно в Полтаві, де працюють академічний обласний музично-драматичний театр імені М. В. Гоголя, обласна філармонія, художній музей (колекція якого налічує понад 10 тисяч експонатів) та літературно-меморіальний музей Івана Котляревського. У Кременчуці діє міський художній музей, у Миргороді — єдиний в Україні Музей гідності, а в Лубнах — краєзнавчий музей із цікавою колекцією археологічних знахідок. Сільські громади зберігають традиції народних ремесел, зокрема вишивки, ткацтва та гончарства.
Освітня мережа включає 560 шкіл, 28 професійно-технічних закладів, 12 вищих навчальних закладів. Найстаріший — Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, заснований 1914 року. Також діють Полтавський державний аграрний університет, Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, Полтавський університет економіки і торгівлі, медичний та юридичний коледжі. Загалом у закладах вищої освіти навчається понад 35 тисяч студентів.
Науковий потенціал представлений Інститутом свинарства і агропромислового виробництва НААН, Полтавською державною аграрною дослідною станцією, кількома науково-дослідними інститутами, що працюють над проблемами нафтогазової геології, медицини, ґрунтознавства. Саме полтавські вчені розробили унікальну методику боротьби з ерозією ґрунтів, яку нині використовують в інших областях України та за кордоном.
Туризм і визначні місця
Полтавщина має значний туристичний потенціал. Тут є що подивитися і де відпочити — від курортів із мінеральними водами до мальовничих ландшафтних заказників і стародавніх монастирів. Найпопулярніший туристичний маршрут — це «Полтавський трикутник»: Полтава — Диканька — Великі Сорочинці. Кожне з цих місць пов’язане з відомими подіями або літературними сюжетами: Диканька — з повістями Миколи Гоголя, Великі Сорочинці — з однойменним Сорочинським ярмарком, що проводиться з XVIII століття й збирає щороку близько 300 тисяч гостей.
Серед найцікавіших об’єктів для відвідування:
- Музей-заповідник «Поле Полтавської битви» з реконструкцією редутів і панорамним оглядовим майданчиком.
- Корпусний парк у Полтаві — один із найкращих парків України, закладений 1790 року, площею понад 40 гектарів.
- Свято-Макаріївський чоловічий монастир у Полтаві, заснований 1610 року, де зберігся дерев’яний храм XVIII століття.
- Миргородський курорт — бальнеологічний санаторій із 150-річною історією, де лікують захворювання шлунково-кишкового тракту мінеральною водою «Миргородська».
- Кременчуцькі плавні — унікальна природна зона на Дніпрі, де можна зайнятися риболовлею, каякінгом, фотополюванням.
Гастрономічний туризм також набирає обертів. Полтавщина славиться своєю кухнею: тут готують полтавський борщ із квасолею та карасями, вареники з картоплею і смаженою цибулею, галушки по-полтавськи, ковбасу-кров’янку, медівники. Солодощами вважаються горіхи з медом і мак із родзинками. Регіональні бренди: мед, ковбаси, сири, випічка, соки прямого віджиму. Скуштувати страви місцевої кухні можна в ресторанах «Стара Полтава», «Гоголь», «Козацька розкіш» та в численних корчмах при сільських садибах.
Транспортна інфраструктура та зв’язок
Транспортна мережа Полтавщини розвинута. Територією проходять міжнародні автотраси М-03 (Київ — Харків), М-22 (Полтава — Олександрія) та національна траса Н-12 (Суми — Полтава — Кременчук). Залізничне сполучення представлене п’ятьма магістральними лініями, що сполучають Полтаву з Києвом, Харковом, Дніпром, Одесою та Львовом. У містах працюють автовокзали з регулярними рейсами до всіх районних центрів. Загалом протяжність автомобільних доріг з твердим покриттям перевищує 8 000 км, залізничних колій — 1 200 км.
Громадський транспорт у містах представлений автобусами, тролейбусами (Полтава, Кременчук), маршрутними таксі. У Полтаві діє 12 тролейбусних маршрутів, у Кременчуці — 4. Міські автобусні мережі мають понад 50 маршрутів у кожному обласному центрі. У 2024 році в Полтаві запустили новий електронний квиток і систему GPS-моніторингу громадського транспорту, що значно покращило якість перевезень. Для туристів доступні послуги каршерингу й оренди велосипедів, зокрема через міську систему «Bike Share».
Цифрова інфраструктура охоплює 95 % населених пунктів, де є 4G-покриття. У всіх містах і селищах міського типу працює оптоволоконний інтернет, у сільській місцевості — супутниковий зв’язок. Регіональні оператори «Київстар», «Vodafone Україна» та «lifecell» забезпечують стабільне покриття на основних автомагістралях і залізничних напрямках. Урядова програма «Інтернет для всіх» до 2026 року планує забезпечити доступ до швидкісного інтернету у 100 % сіл Полтавщини.
Сільське господарство та земельні ресурси
Сільгоспугіддя займають понад 4 мільйони гектарів, що становить 76 % загальної площі області. З них орні землі — 3,3 мільйона гектарів, пасовища і сіножаті — 0,4 мільйона, багаторічні насадження — 0,05 мільйона. Середня врожайність пшениці в 2025 році становила 52 ц/га, кукурудзи — 75 ц/га, соняшнику — 28 ц/га, цукрових буряків — 480 ц/га. Завдяки високій родючості ґрунтів і сприятливому клімату область стабільно входить до трійки лідерів в Україні з валового збору зерна.
Фермерські господарства спеціалізуються на вирощуванні органічної продукції: Полтавщина стала одним із перших регіонів, де сертифікували органічне виробництво. Тут працює понад 80 господарств, що мають відповідні сертифікати, і вирощують гречку, просо, овес, сою без використання мінеральних добрив. Експортується така продукція переважно до країн ЄС. Також популярне вирощування нішевих культур: гарбузів, коріандру, гірчиці, льону, квасолі.
Тваринництво представлене молочним і м’ясним скотарством, свинарством, птахівництвом. Найбільші агрохолдинги — «Астарта-Київ» (цукор, молоко), «Кернел» (олійні культури, експорт зерна), «МХП» (птахівництво, м’ясопереробка). У селах активно розвиваються кооперативи: молочарські, м’ясопереробні, плодоовочеві. За останні п’ять років у регіоні зросла кількість сімейних ферм, де виробляють сири, ковбаси, мед, джеми за традиційними рецептами.
Соціальна сфера та медицина
Мережа медичних закладів Полтавщини налічує понад 40 лікарень, 60 поліклінік, 350 фельдшерсько-акушерських пунктів. У Полтаві працюють обласна клінічна лікарня імені М. В. Скліфосовського, дитяча обласна лікарня, кардіологічний і онкологічний диспансери. У Кременчуці діє міська лікарня «Правобережна» та пологовий будинок. Загалом у медичній сфері зайнято понад 22 тисячі осіб, зокрема 4 200 лікарів і 9 000 медичних сестер.
У 2024–2025 роках в області тривала реалізація програми «Доступна медицина»: у 80 селах відкрили нові амбулаторії, закуплено 35 автомобілів швидкої допомоги, впроваджено телемедичне консультування у віддалених громадах. Лікарі можуть проводити онлайн-консультації з провідними фахівцями обласних медзакладів. Також працює програма «Лікар у село»: щомісяця бригади мобільних медиків виїжджають у найвіддаленіші населені пункти для профілактичних оглядів.
Соціальний захист населення забезпечує близько 50 установ: будинки для людей похилого віку, реабілітаційні центри для дітей з інвалідністю, центри соціальних служб. У 2025 році понад 280 тисяч жителів отримували різні види соціальної допомоги: субсидії на оплату комунальних послуг, допомогу при народженні дитини, пільги для учасників бойових дій. На обліку перебуває понад 12 тисяч внутрішньо переміщених осіб, для яких облаштовано тимчасові притулки та надається гуманітарна допомога.
Спорт і дозвілля
Спортивна інфраструктура Полтавщини представлена понад 30 стадіонами, 50 спортивними комплексами, 25 басейнами. У Полтаві діє стадіон «Ворскла» імені Олексія Бутовського, де виступає однойменний футбольний клуб — багаторазовий учасник єврокубків. У Кременчуці працює спорткомплекс «Нафтохімік», де тренуються спортсмени з веслування, гімнастики, боксу. У Миргороді є гольф-клуб «Миргородкурорт», де проводяться всеукраїнські змагання з гольфу.
Олімпійський резерв готують у 12 дитячо-юнацьких спортивних школах, де займаються понад 6 тисяч дітей. Найпопулярніші види: футбол, баскетбол, волейбол, гімнастика, боротьба, веслування, легка атлетика. Вихованці полтавських шкіл регулярно здобувають медалі на чемпіонатах України та Європи. Серед найвідоміших спортсменів — олімпійський чемпіон із веслування Юрій Чебан, бронзовий призер Олімпійських ігор із боксу Олександр Хижняк, чемпіон світу з греко-римської боротьби Жан Беленюк.
Дозвільна інфраструктура включає 8 парків культури та відпочинку, 4 зоопарки (у Полтаві, Кременчуці, Лубнах і Миргороді), понад 120 бібліотек, 18 кінотеатрів, 25 будинків культури. У 2025 році в Полтаві відкрився новий парк розваг «Казка» з атракціонами й інтерактивними зонами для дітей. Також працює мережа коворкінгів, де молодь і підприємці можуть працювати у комфортних умовах. Традиційні народні свята — Івана Купала, Масниця, Сорочинський ярмарок, День міста Полтава — збирають десятки тисяч гостей.
Екологія та природоохоронна діяльність
Екологічна ситуація на Полтавщині в цілому стабільна, але має локальні проблеми. Найбільші ризики пов’язані з промисловими викидами в Кременчуці та Горішніх Плавнях, де працюють металургійні підприємства. За даними обласного управління екології, рівень забруднення повітря в цих містах перевищує гранично допустимі концентрації по пилу в 1,4–1,8 раза, по діоксиду сірки — у 1,2 раза. У сільських районах проблема — надмірне використання мінеральних добрив і засобів захисту рослин, що погіршує якість ґрунтів і водойм.
Водні ресурси зазнають антропогенного навантаження. Скиди промислових і комунальних стоків потребують модернізації очисних споруд, яку в регіоні розпочали у 2023 році. За три роки планують реконструювати 12 очисних станцій і побудувати 5 нових. Активно ведеться робота з відновлення малих річок: розчищено понад 40 км русел Сули, Псла та їхніх приток. У 2025 році затверджено регіональну програму «Чиста вода», що передбачає будівництво нових водогонів у 35 населених пунктах.
Природоохоронна робота зосереджена навколо збереження біорізноманіття. В області діє 12 заказників, 3 національні природні парки («Нижньоворсклянський», «Пирятинський», «Сорочинський»), 18 пам’яток природи. Найбільший природний парк — «Нижньоворсклянський» — займає площу 23 тисячі гектарів і є важливим осередком збереження заплавних лук, луків, лісів і водно-болотних угідь. Також в області реалізують програми з порятунку рідкісних видів: лелеки чорного, орлана-білохвоста, ховраха крапчастого, тхора степового.
Перспективи розвитку та інвестиційні можливості
Стратегія розвитку Полтавщини до 2030 року передбачає кілька пріоритетних напрямків. Перший — модернізація промисловості: перехід на енергоефективні технології, впровадження автоматизації, розвиток високотехнологічних галузей. Другий — розвиток аграрного сектору через переробку, створення доданої вартості, органічне виробництво. Третій — розбудова туристичної інфраструктури, перетворення регіону на один із центрів внутрішнього туризму. Четвертий — покращення якості життя через оновлення житлово-комунального господарства, медицини та освіти.
Інвестиційна привабливість Полтавщини зростає. У 2025 році в регіоні реалізували 18 великих інвестиційних проектів на загальну суму понад 8 мільярдів гривень. Найбільші з них — будівництво нового заводу з виробництва сонячних панелей у Горішніх Плавнях (інвестор — данська компанія «SunPower»), реконструкція Кременчуцького автозаводу з випуском електричних тролейбусів, створення логістичного хабу в Полтаві для обробки вантажів із портів Чорного моря. Уряд надає інвесторам податкові пільги, спрощену процедуру отримання земельних ділянок і дозволів.
Міжнародне співробітництво розвивається в кількох напрямках. Полтавщина має партнерські зв’язки з 12 регіонами Європи, зокрема з польським Люблінським воєводством, німецькою землею Саксонія-Ангальт, румунським повітом Тіміш. Діють програми обміну студентами, спільні наукові проєкти, культурні фестивалі. У 2024 році підписано меморандум про співпрацю з канадською провінцією Альберта у сфері агротехнологій і видобутку нафти. Це відкриває нові можливості для обміну досвідом і залучення іноземних інвестицій.
Часті запитання (FAQ)
Які головні міста має Полтавська область і скільки в них живе людей?
Найбільші міста: Полтава (близько 280 тисяч жителів), Кременчук (понад 210 тисяч), Горішні Плавні (понад 50 тисяч) і Лубни (понад 44 тисячі). Кожне з них має власну спеціалізацію й історичну спадщину.
Якою є площа території Полтавщини і скільки там районів?
Загальна площа регіону становить близько 28 750 км². Після адміністративно-територіальної реформи 2020 року область поділена на 4 райони: Полтавський, Кременчуцький, Лубенський та Миргородський. Кожен район охоплює по кілька колишніх районів і громад.
Що цікавого варто подивитися туристу, який приїхав до Полтавщини вперше?
Радимо відвідати музей-заповідник «Поле Полтавської битви», Корпусний парк у Полтаві, Свято-Макаріївський монастир, а також вирушити в Диканьку та Великі Сорочинці. Не пропустіть Миргородський курорт і Кременчуцькі плавні на Дніпрі.
Які корисні копалини видобувають у Полтавській області?
Головні ресурси: нафта, природний газ, залізна руда, будівельні матеріали (пісок, глина, крейда), мінеральні води. За видобутком нафти й газу область входить у трійку лідерів в Україні, а мінеральна вода «Миргородська» відома далеко за межами країни.
Який клімат на Полтавщині і коли найкраще її відвідувати?
Клімат помірно-континентальний. Влітку середня температура +19…+21 °C, узимку -4…-7 °C. Найкращий час для туристичної поїздки — травень-червень або вересень, коли погода тепла, але без спеки. Сорочинський ярмарок традиційно проходить у серпні.
Як дістатися Полтавщини з Києва та інших міст України?
Зручніше за все — поїздом або автобусом. Із Києва до Полтави прямує швидкісний поїзд «Інтерсіті» (3,5 години), є нічні потяги. Зі Львова, Харкова, Дніпра та Одеси курсують прямі залізничні маршрути. Автобусне сполучення також добре розвинене, автотраса М-03 у задовільному стані.
Які страви місцевої кухні варто скуштувати на Полтавщині?
Обов’язково спробуйте полтавський борщ із квасолею, галушки по-полтавськи, вареники з картоплею та смаженою цибулею, смажених карасів, медівники. На десерт — маківники, сирники з родзинками, узвар. Регіональний напій — квас, узвар, а також мінеральна вода «Миргородська».
Чи є на Полтавщині курорти з лікуванням?
Найвідоміший — Миргородський курорт, де лікують шлунково-кишкові, печінкові та ендокринні захворювання мінеральною водою «Миргородська». Також діє санаторій «Березівський» у Миргородському районі з мінеральною водою «Березівська», відомою своїми лікувальними властивостями.
Які навчальні заклади є на Полтавщині для абітурієнтів?
Провідні виші: Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Полтавський державний аграрний університет, Кременчуцький національний університет імені М. Остроградського, Полтавський університет економіки і торгівлі. Також є медичний, юридичний та політехнічний коледжі, понад 28 профтехучилищ.
Чи безпечно мандрувати Полтавською областю зараз?
Ситуація в регіоні стабільна, відстань до зони бойових дій значна. Діє комендантська година, якої варто дотримуватися. Правоохоронні органи й місцева влада контролюють порядок. Туристичні маршрути, готелі, ресторани й музеї працюють у звичайному режимі. Під час повітряної тривоги необхідно слідувати вказівкам і прямувати до найближчого укриття.
Залишити відповідь