Як називається: що це за слово і коли його доречно вживати
«Як називається» має два виразно різні вживання. Перше — звичайне питальне словосполучення, яким запитують назву предмета, явища, людини чи поняття: «Як називається ця квітка?» або «Як називається отой інструмент?». Друге — вставна конструкція, яка в розмовній мові й художній літературі передає сумнів у точності вислову, легке застереження або паузу між словами: «Він, як називається, запізнився». Відповіді на таку фразу не очікується.
Слово часто звучить у розмові з дітьми, під час робочих нарад, у репортажах і в прямій мові персонажів художнього тексту. Через подвійну роль «як називається» можна сплутати з питанням, якому чекають на відповідь, і з вставним елементом, який відповіді не потребує. Від цього залежать пунктуація, інтонація та стильове відчуття речення.
Пряме значення: «як називається» як звичайне питання
У прямому значенні «як називається» входить до питального речення. Словосполучення виступає присудком, а відповідь має назвати предмет, явище, особу чи поняття. Так запитують про назву кольору, міста, професії, рослини, фільму, документа або процедури: «Як називається столиця Австралії?», «Як називається лікар, який лікує спину?», «Як називається отой різдвяний фільм із Біллі Мюрреєм?»
Запитання не обов’язково має бути коротким. Відповідь може складатися з одного слова, двох частин або розгорнутого пояснення: «Як називається та частина людського тіла, що відповідає за рух?». Якщо предмет має кілька поширених назв, запитувач може уточнити контекст: «Як називається гриб із червоною шапкою, який росте біля сосен?». У дитячому мовленні нерідко вживають простіше «а що це?», а в діловій переписці — «як називається даний документ?» або «як називається ця процедура?»
Щоб перевірити, чи це саме питання, достатньо поставити собі запит: «Як я відповім на це речення?» Коли відповідь можлива й очікується, «як називається» є частиною питального речення. Після нього зазвичай ставиться знак питання, а не коми з обох боків.
Вставне значення: коли відповіді не очікують
У значенні вставного слова «як називається» супроводжує основну думку й не потребує відповіді. Воно може допомогти авторові ухилитися від надто категоричного формулювання: «На щастя, так, як називається, лише в смислі, що минулого року». Іноді конструкція передає усну манеру мовлення або ледь помітне вагання: «Я бачив, як називається, дуже схожий фільм, але не пам’ятаю його назви».
У Для додаткового контексту словниковому тлумаченні на сайті «Горох» цю конструкцію подано як вставне слово зі значенням «дійсно, по-справжньому, як потрібно, необхідно в певному випадку».
Літературні приклади показують різні відтінки такого вживання. У Ірини Вільде Марина «спокійно і логічно, як називається, виклала свої думки» перед співрозмовником. В Олександра Сизоненка етажерка «була, що називається, набита ними». В Олександра й Вікторії Авраменків адмірал Бенсон з’явився «наразі вже не в запису, а, що називається, в живому ефірі». У цих фразах немає запиту на назву. Конструкція створює паузу, уточнює характер дії або наголошує на її справжності.
Таке значення не обов’язково означає, що мовець не знає точного терміна. Іноді «як називається» лише допомагає йому стримати оцінку: «Система працює, як називається, непогано, але й не ідеально». У такому разі фраза пом’якшує категоричність і створює відчуття розмови, а не звичайного звіту.
Чим «як називається» відрізняється від близьких синонімів
«Як називається» легко сплутати з кількома вставними конструкціями, але кожна має власну функцію. «Так званий» називає предмет чи поняття умовною назвою й нерідко містить відтінок іронії. «Так би мовити» пом’якшує різке, незвичне або надто категоричне слово. «Як мовиться» вказує на поширений вислів, формулу чи спосіб формулювання. «Як його» заповнює розмовну паузу, коли точне слово не називається.
| Вставна конструкція | Основна функція | Стилістичне забарвлення |
|---|---|---|
| як називається | Підкреслює умовність оцінки, точність назви або характер ситуації | Розмовно-літературне |
| так званий | Позначає умовну, загальновідому або іронічну назву | Нейтральне, іноді іронічне |
| так би мовити | Пом’якшує різке або незвичне формулювання | Розмовне |
| як мовиться | Посилається на усталений вислів або загальновідоме формулювання | Публіцистичне |
| як його | Позначає паузу в пошуку слова | Розмовне, знижене |
| власне кажучи | Виділяє важливу думку або уточнення | Нейтральне |
«Як називається» не є точним синонімом жодної з цих конструкцій. Воно може підкреслювати, що ситуація відповідає певному опису, але не підпадає під звичайну назву. Тому «Як називається, це був справжній подив» не означає, що подію треба назвати. Тут фраза працює як авторська ремарка, що допомагає читачеві зрозуміти інтонацію оповіді.
Щоб вибрати точніший відповідник, варто визначити, що саме потрібно зробити: назвати умовний об’єкт, послатися на поширений вислів, пом’якшити оцінку чи показати усну паузу. Якщо жодна з цих цілей не потрібна, найкраще просто виключити фразу: «Їхній, як називається, спосіб вирішувати конфлікти мене вражав» можна переписати коротше — «Їхній спосіб вирішувати конфлікти мене вражав».
Чи є «як називається» калькою: походження і мовна норма
Словосполучення не потребує заміни на інший вислів лише через схожість із російським «как называется». Українське «називається» має нормативне вживання і в прямому питальному значенні, і як частина вставної конструкції. Джерело, підтверджене словниковим тлумаченням, фіксує саме таке значення й наводить приклади з української художньої літератури.
Схожість між мовами справді може сприяти помилкам у вимові або написанні. Українська форма записується з «ється», без м’якого знака: «як називається». Вона не потребує калькування замість «як це називається», «як зветься», «що це за явище» чи «як його називають». Конкретний вибір залежить від того, чи автор хоче поставити запитання чи передати розмовний відтінок.
У точковому відмінку просте питання звучить нейтрально: «Як називається цей механізм?» Законодавчому тексту, науковій статті чи офіційному листу краще відповідати конкретна назва, а не вставна конструкція. У репортажі, інтерв’ю, художньому тексті та соцмережах «як називається» цілком органічне, якщо автор не зловживає ним.
Як відрізнити питальне речення від вставного: практична перевірка
Щоб визначити функцію «як називається», не потрібно згадувати довгі правила. Спочатку перевірте, чи маєте дати конкретну відповідь. Якщо так, це питання. Якщо ні, подивіться, чи допомагає фраза передати сумнів, уточнити оцінку, створити паузу або надати мовленню розмовного характеру. Тоді це вставна конструкція.
Другий крок — подивитися на синтаксис. У питанні конструкція є присудком: «Як називається ваша компанія?» У вставному вживанні вона стоїть усередині речення й не має зв’язку з наступним іменником як частиною присудка: «Компанія, як називається, працює цілодобово».
Третій крок — визначити інтонацію. В питанні голос зазвичай піднімається наприкінці, а після конструкції потрібна пауза для відповіді. Вставне слово вимовляється швидко, часто без такої паузи: «Він, як називається, затримався». Четвертий — перевірити, чи можна замінити фразу нейтральним відповідником без зміни змісту. «Він, так би мовити, затримався» звучить майже так само. Отже, перед нами вставне вживання.
Не варто механічно замінювати фразу на «так званий» чи «як мовиться», адже це може змінити відтінок. Добір замінника потрібен лише як спосіб перевірити синтаксис. Якщо ж «як називається» можна видалити, а речення й далі має ясний сенс, можливо, воно там зайве.
Пунктуація: де ставити коми, а де ні
Якщо «як називається» є вставним словом, його відокремлюють комами з обох боків: «Він, як називається, вирішив піти», «Софія, як називається, пішла до сусідки». Якщо це присудок у питальному реченні, коми перед ним не потрібні, а в кінці ставиться знак питання: «Як називається цей птах?», «Як називається ваша компанія?».
Коли конструкція стоїть на початку, її функція залежить від речення, а не лише від позиції. Форма «Як називається, я не пам’ятаю» містить вставний елемент на початку: після нього ставитьсяcomma, а в кінці — крапка. Якщо ж запит має продовження, «Як називається цей фільм, який ішов у кінотеатрах?», це звичайне питання без відокремлення.
| Приклад речення | Функція | Пунктуація |
|---|---|---|
| Як називається столиця Чилі? | Пряме питання | Без відокремлення, знак питання |
| Він, як називається, знову запізнився | Вставне слово | Коми з обох боків |
| Як називається, я забув слово | Вставне на початку речення | Кома після конструкції |
| Як називається цей варіант меню? | Пряме питання з означенням | Без відокремлення, знак питання |
| Спробуй, як називається, ще раз | Вставне в наказовому реченні | Коми з обох боків |
Найпростіша перевірка — вилучити конструкцію з речення. Якщо граматична основа й зміст не постраждали, фраза, найімовірніше, вставна, тому її варто відокремити комами. Якщо без неї речення втрачає присудок або запит, залиштеть її як частину питання.
Варто also зважити на інтонацію. У вставному вживанні слова «як називається» звучать швидко, майже ковзно. У питанні вони вимовляються чіткіше, і після них потрібна коротка зупинка, щоб співрозмовник міг дати відповідь. У письмі саме кома допомагає читачеві зрозуміти, чи треба робити паузу.
Де доречно вживати, а де краще уникати
Найприродніше «як називається» працює в розмовній мові, художній прозі, інтерв’ю, колонці, репортажі та сценарії. Там воно допомагає передати голос персонажа, сумнів у формулюванні або граматичну паузу без зайвого пояснення. У прямій мові така конструкція може звучати навіть органічно: «Я вже бачив цей, як називається, формат конференцій, але в такому місці ще ні.
У науковому тексті, договорі, законодавчому документі та офіційному листі така розмовність зайва. Якщо автор сумнівається в терміні, краще назвати його, додати посилання або прямо зазначити, що поняття застосовується умовно. Формула «так званий» теж потребує обережності: вона може прозвучати як іронія, якщо не відповідає точному терміну.
Не варто вживати «як називається» в репліці, яка адресована незнайомій людині й звучить наче груба команда: «Як називається ця штука?» замість «Ви не підкажете, як називається цей предмет?». У зверненні до дитини краще додати ввічливу форму: «Як називається ця квітка?» або «Як називається цей птах?»
Не варто також вживати фразу часто. Якщо автор вдається до «як називається» кілька разів поспіль, вона перестає виконувати свою роль і перетворюється на репліку, що повторює невпевненість. У короткому тексті одного вживання зазвичай достатньо, у розгорнутій розповіді — лише там, де справді потрібна пауза чи стилістичне уточнення.
Приклади вживання з художньої літератури та розмовної практики
У наведеному словниковому тлумаченні є три показові літературні приклади. У Ірини Вільде Марина «спокійно і логічно, як називається, виклала свої думки» перед співрозмовником. Тут конструкція передає урочистість і водночас дозволяє оповідачеві трохи відсторонитися від прямої оцінки дії.
В Олександра Сизоненка етажерка «була, що називається, набита книгами». Насичений образ поєднується з коротким вставним відступом, у якому передано враження від того, що місця для книг майже не залишилося. У тексті Олександра й Вікторії Авраменків адмірал Бенсон «наразі вже не в запису, а, що називається, в живому ефірі». Фраза чітко протиставляє запис і безпосередню присутність у ефірі, незважаючи на те, що конструкція має розмовний відтінок.
У сучасному інтерв’ю «як називається» може супроводжувати оцінку: «Це, як називається, один із найкорисніших курсів, які я проходив». Тут воно пом’якшує категоричність і створює відчуття особистої думки. У коментарі до медіаматеріалу схожий вислів може додавати іронію: «Прозорий, як називається, відбір результатів». Тут автор не шукає назву, а натякає на сумнів у процедурі.
Не варто, однак, додавати конструкцію механічно до будь-якої оцінки. «Він, як називається, відповідав дуже ввічливо» звучить штучно, якщо в перекладі фрази немає вагання чи розмовної паузи. Частіше вдаліше звучать конкретні вставні слова, які виконують ту саму роль: «він, так би мовити, відповідав дуже ввічливо».
Як пояснити різницю школяреві або іноземцю
Найпростіше пояснення будується на парі речень. У кав’ярні запитайте: «Вибачте, як називається ваш фірмовий десерт?» Відповідь передбачена, тому це питання. Потім скажіть другові: «Там був, як називається, дуже крутий тренер, який пояснював усе на пальцях». Назвати тренера не потрібно; фраза лише передає живу розмовну манеру й пом’якшує оцінку.
Школяреві корисно запам’ятати одну умову: якщо можна відповісти конкретною назвою — це питання; якщо фраза потрібна лише для інтонації — це вставне слово. Іноземцю варто додатково показати пунктуацію: у вставному вживанні конструкцію відокремлюють комами, а в питанні ставлять знак питання в кінці речення.
Вправа може бути простим порівнянням. Потрібно визначити функцію у фразах «Як називається цей дім?», «Цей дім, як називається, був просторий» і «Як називається, я забув точну назву». У першому реченні очікується відповідь, у другому фраза створює усну паузу, а в третьому уточнює, що мовець не пам’ятає назву.
Типові помилки, які трапляються з цим словом
Перша помилка — змішувати питальне й вставне значення. Речення «Як називається, цей фільм вийшов у кінотеатрах» сприймається неоднозначно. Якщо автор мав на увазі вставний елемент, краще написати: «Цей фільм, як називається, вийшов у кінотеатрах». Якщо це справжнє запитання про назву, запит слід відокремити від речення: «Як називається цей фільм, що вийшов у кінотеатрах?»
Друга помилка — надмірне захоплення конструкцією. Коли «як називається» повторюється в кожному абзаці, текст починає здаватися невпевненим. У таких випадках частину вживань можна замінити на «так би мовити», «власне кажучи» або «насправді», а іноді просто прибрати.
Третя помилка — неправильне написання слова. Форма «як називаєтсья» із м’яким знаком не відповідає українському правопису. Правильно: «як називається». Також не варто писати «як називаєтсья» у вставному значенні, намагаючись передати розмовність. Усну манеру створюють контекст, інтонація та загальний стиль речення.
Четверта помилка — вживання вставної конструкції там, де потрібна точна назва. «Публікація отримала, як називається, високий відгук» нічого не повідомляє про публікацію. Якщо результат можна оцінити конкретно, краще написати: «Публікація отримала схвальний відгук» або «Публікацію рекомендували до друку».
Коли яке «як називається» обирати
Якщо потрібна конкретна назва, ставте пряме питання: «Як називається цей документ?», «Як називається ця частина рослини?». Комами не відокремлюйте конструкцію, а наприкінці поставте знак питання.
Якщо фраза передає сумнів, уточнює характер оцінки або створює розмовну паузу, вживайте її як вставне слово: «Він, як називається, знову запізнився». Комис тут потрібні з обох боків. У висновку наукового тексту краще замінити цю конструкцію прямою формулюванням, у розмові ж вона допомагає не робити мову штучно категоричною.
Найнадійніший спосіб редагування — поставити два запитання. Чи очікується відповідь? Чи потрібна фраза для інтонації, сумніву чи уточнення? Якщо відповідь так, пишемо питання. Якщо ні, відокремлюємо вставне слово комами. Коли й те, й інше зайве, прибираємо фразу й залишаємо ясніше речення.
Поширені запитання
Чи вважається «як називається» вставним словом?
Так, але лише тоді, коли воно не вимагає відповіді. У такому разі конструкція виконує роль вставного елемента й відокремлюється комами з обох боків. Якщо автор запитує назву предмета, явища або поняття, це звичайне питання.
Як відрізнити питальне «як називається» від вставного?
Спробуйте дати конкретну відповідь. «Як називається столиця Польщі?» — «Варшава»: це питання. У реченні «Цей столик, як називається, уже трохи хитаєся» назва не потрібна, а фраза створює усну паузу, тому це вставне вживання.
Чи ставиться кома перед «як називається»?
У вставному значенні так: кома стоїть перед конструкцією і після неї. У питальному реченні відокремлення не потрібне. Знак питання ставиться в кінці речення, якщо автор справді запитує назву.
Чи можна писати «як називаєтсья» з м’яким знаком?
Ні. Правильне написання — «як називається». Дієслово «називається» у третій особі однини пишеться без м’якого знака. Наголос у словах «називається» падає на третій склад.
Чим замінити «як називається» в офіційному тексті?
Зазвичай достатньо прямої назви. Якщо термін умовний, можна написати «так званий», «відомий під назвою» або «означений як». Вибір залежить від того, чи потрібно передати умовність назви, сумнів у терміні чи посилання на загальновживаний вислів.
Чи потребує «як називається» перекладу на іншу форму?
Ні. Українське словосполучення має нормативне вживання. Схожість із російським «как называется» не є достатньою підставою для заміни. Водночас у конкретному реченні можна обрати точніший вислів, якщо автор справді хоче поставити запитання або передати іронію.
Скільки разів можна вживати «як називається» в одному тексті?
Усталеної кількості немає. Важлива не частота сама по собі, а доречність кожного вживання. Повторення в сусідніх реченнях робить мову невпевненою, тому зайві приклади краще замінити прямою формулюванням або прибрати.
Чи можна вживати «як називається» у художній літературі?
Так. У художньому тексті конструкція може передавати голос персонажа, вагання у формулюванні, усну паузу або іронію. Найкраще вона працює в прямій мові та розмовному оповіданні, де автор не змушує персонажа надто точно формулювати власні думки.
Як швидко перевірити, чи правильно я поставив кому?
Вилучіть «як називається» із речення. Якщо основа речення й зміст залишилися зрозумілими, ймовірно, це було вставне слово, яке треба відокремити комами. Якщо без нього зникає запит або присудок, залиштеть конструкцію в питальному реченні без відокремлення.
Чи є різниця між «як називається» і «як називають»?
Є. «Як називається» зазвичай стосується конкретного предмета, особи або явища: «Як називається цей документ?». «Як називають» частіше стосується категорії, звичаю чи групи людей: «Як називають людей, які збирають монети?». Однак різниця може зникнути в розмовному контексті, тому орієнтуватися слід насамперед на мету речення.
Чи потрібне «як називається» перед назвою предмета?
Ні, якщо назва вже відома й не потребує уточнення. Фраза «Як називається слово, яке означає тишу перед грозою?» є доречним питанням. Але речення «Це слово, як називається, означає тишу перед грозою» уже містить конкретну назву, тому вставна конструкція тут зайва.
Залишити відповідь