Маргарита Довгань померла 8 вересня на 95-му році життя — за три дні до 96-го дня народження, який мав припасти на 11 вересня. Про смерть 9 вересня повідомила донька Катерина Довгань. Похорон буде приватним, на честь шістдесятниці організують вечір пам’яті; співчуття висловив Національний музей Революції Гідності.
Ключові дати біографії
- 1928 рік — дідуся, митного офіцера на кордоні з Польщею, радянська влада заарештувала як «ворога народу» та відправила в політичний табір у Середню Азію; родина опинилася в Ташкенті.
- Серпень 1944 року — повернення родини до Києва.
- У Києві закінчила школу (за даними NV — школу № 95) та відділення журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка.
- 2015 рік, лютий — 2018 рік, березень — відвідувала Київський військовий шпиталь і записувала історії учасників АТО.
- 2018 рік — видала документальну книгу «Шпигальні нотатки. Лютий 2015 р. — Березень 2018 р.».
Імена, рішення та громадська діяльність
Працювала в газеті «Вечірній Київ» та літературному виданні «Друг читача». Товаришувала й працювала пліч-о-пліч із Василем Стусом, Іваном Дзюбою, Іваном Світличним і В’ячеславом Чорноволом, організовувала масштабні поетичні вечори. За організацію вечора, де вірші читали 13 поетів, її звільнили з «Вечірнього Києва». Від ув’язнення та таборів урятував запис у паспорті — «русская». Її чоловік, скульптор Борис Довгань, створював скульптурні портрети Стуса, Алли Горської та Світличного. На початку 1990-х працювала в Народному Русі України, була учасницею Помаранчевої революції та Революції гідності. Спогади лягли в основу книжки «Ріка життя».
Залишити відповідь