Радник президента з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов (позивний «Флеш») в інтерв’ю виданню NV, опублікованому 24 вересня 2026 року, визначив вимоги, яким має відповідати український перехоплювач реактивних «Шахедів», та пояснив, чому зимова нарада восьми виробників не дала очікуваного результату.
Які вимоги поставив Флеш
За словами радника, перехоплювач має бути швидшим за реактивний дрон, підніматися на ті самі висоти, мати достатній запас пального, бути маневреним і мати канал керування. На великій швидкості та дистанції виникають виклики з радіокеруванням, тож необхідні автоматичне захоплення цілі машинним зором і автоматичне донаведення. Кінцевий зразок має бути простим у використанні для різних підрозділів, зокрема фахівців СБУ та бійців тероборони.
Чому швидкості виявилося замало
На нараді, яку скликав тодішній міністр оборони Михайло Федоров, усі вісім компаній заявили, що їхні рішення готові, літають і мають достатню швидкість. Виробники не контролювалися щотижня і не показували напрацювання на вимогу. Під час випробувань у бойових умовах з’ясувалося, що швидкості та польоту замало: «Герань-3» літає зі швидкістю 320 км/год, «Герань-4» — близько 450−500 км/год, а реактивні дрони проходять різні ділянки маршруту на швидкості від 300 до 500 км/год. За твердженням Бескрестнова, росіяни аналізують роботу українських РЕБ і ППО та вносять поправки у швидкість дронів.
Що залишилося головною перешкодою
Бескрестнов наголосив, що Україна поки не може замовити виробництво тисяч перехоплювачів через потребу фінального бойового тестування. Двигуни для перехоплювачів можна придбати за кордоном, тож головна складність — не в двигунах, а в створенні надійної конструкції. Після появи справді надійного зразка, за його словами, будь-який виробник здатен наростити випуск за наявності фінансування і комплектуючих.
Залишити відповідь