Від виявлення до заповідника: хронологія порятунку рифу Чумбе

Безлюдний острів Чумбе з недоторканим кораловим рифом біля узбережжя Занзібару, Танзанія

Німецька спеціалістка з освіти та розвитку Сібілла Рідміллер 21 квітня 1991 року під час плавання поблизу Занзібару виявила безлюдний острів Чумбе з майже недоторканим кораловим рифом, заростями морської трави, мангровою печерою, скам’янілим кораловим лісом та покинутими будівлями. На тлі рибальства з використанням динаміту, що нищило танзанійські рифи, острів зберігся завдяки обмеженому доступу й колишньому військовому використанню. Рідміллер вклала власні заощадження в його захист.

Переговори та охоронний статус

У 1991–1994 роках організація Chumbe Island Coral Park вела переговори з урядом Занзібару щодо офіційного статусу території. 24 грудня 1994 року кораловий риф Чумбе офіційно оголосили зоною «забороненого вилову», що заборонило рибальство та іншу експлуатацію природних ресурсів. Управління заповідником, що охоплює близько 30 гектарів рифу і прилеглих морських середовищ, доручили Chumbe Island Coral Park. Чумбе став першим керованим морським парком Танзанії.

Робота з громадою та початок екотуризму

Колишніх рибалок із регіону перенавчили на рейнджерів заповідника. На острові з’явилися екологічний освітній центр і невеликий еко-готель, споруджений із мінімальним впливом на довкілля: сонячна енергія, збір дощової води, компостні туалети й очищення стічних вод. Екотуризм стартував 1998 року, доходи спрямовують на утримання заповідника та екологічні програми. Учні місцевих шкіл вивчають рифи, морські трави й ліси, а вчителів залучають, щоб продовжувати екологічні уроки на материку.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *